• Завантаження даних про погоду...
< Попередня новина

Небезпечні рослини в лісах Вінниччини: як борщівник Сосновського мав бути кормовим суперфудом, а став «помстою Сталіна»


  • Загальні новини
  • Автор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ

Влітку на узліссях, в лісосмугах, на берегах річок або обабіч доріг можна зустріти трав’янисту рослину справжніх гуліверових розмірів, до 5 метрів у висоту, яка цвіте білими гігантськими суцвіттями-парасольками. Таку «красу», попри її привабливість, краще зовсім обійти стороною, а брати у букети чи торкатися – категорично небезпечно! Адже контакт із борщівником Сосновського залишає на шкірі серйозні травми, важкі опіки.

Незваний гість 

Борщівник Сосновського - це отруйна багаторічна рослина родини окружкових. Отримала назву на честь радянського систематика Дмитра Івановича Сосновського, а «борщівник» - від народних звичаїв кавказців брати листя їстівних видів у борщ та вживати сирі очищені стебла.

Це реліктова, але чужа для України рослина, що походить із Кавказу. Тобто в нашій місцевості, хоч розселився він по території всієї України, це - рослина-інтродуцент. Більше того, вона стала інвазивним видом, справжнім агресором, який активно витісняє рідні трави та чагарники, у тому числі і рослини-медоноси.

Зелене світло борщівник Сосновських отримав від радянського керівництва, попри перестороги науковців, у післявоєнні роки. Завезли його до нас для благих намірів підняти сільське господарство, культивуючи вирощування борщівника Сосновського як дешевої силосної культури. Визнавши марність спроби (молоко від корів, що поїдали такий корм, було гірким), з часом борщівник Сосновського перестали використовувати. А от розростання покинутого та акліматизованого борщівника стало тихою катастрофою. У Балтійських країнах та в Білорусі рослину також називають «помста Сталіна», оскільки саме особисто за його розпорядженнями у 50-х роках масово засіювались борщівником пасовища.

Підступна отрута, підсилена сонцем

Борщівник Сосновського містить фотоактивні сполуки (фуранокумарини), які стають небезпечні для шкіри людини під дією ультрафіолетового (сонячного) випромінювання. Тобто у сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки схожі на термічні, з почервонінням, водянистими пухирями. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. От саме підступність цієї рослини полягає у тому, що ураження на шкірі проявляються через кілька днів після контакту із соком. Людина уже може й не пам’ятати, з чим контактувала. Кропива жалить одразу і просто неприємно. А борщівник Сосновського – гарний, приємнний на дотик, ароматний, у його таємничих зарослях цікаво погратися. А пустотілі стебла, які мають до 10 см товщину, діти при відсутності знань можуть використати як сопілочку чи шаблюку.

Як захиститися від борщівника?

Тому батьків закликаємо навчити дітей розрізняти цю рослину від інших, а під час відпочинку у лісі, зустрівши її, не лише не торкатись, а й не "рубати" підступного бур’янця палками, не наступати на скошені пеньки, повні отруйного соку! Фахівці радять розтоптати при дитині один листочок борщівника і дати понюхати його запах, аби запам’ятати. Адже якщо такий аромат міцно «висить» у повітрі, значить, тут нещодавно косили борщівник. І цю місцину варто обійти. Це стосується і міських дворів, скверів.

А дорослим, які мають неприємність працювати з рослиною, у тому числі і працівникам лісового господарства, радимо:

• уникати контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо з тими частинами, що пустили на зламі сік.

• при викошуванні одягати щільний одяг, бажано водонепроникний, захисні окуляри та гумові рукавиці.

• розміщувати відповідну інформацію у школах, місцях відпочинку.

Як боротися з рослиною-термінатором?

Живучості агресора можна лише позаздрити. Насіння дозріває навіть на зрізаному стовбурі і розсівається на відстані 5-6 метрів навколо рослини, а сухостій з насінням переносить зимові хуртовини, сніг лише сприяє рознесенню насіння на великі відстані. Здатність до проростання зберігається декілька років.

Перецвівши, рослина гине. А от скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік, і може жити протягом багатьох років, допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1-2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому інколи в більшій кількості. Нові квіти можуть зростати навіть майже біля землі, тому скошування є малоефективним.

Борщівник - просто незнищений, але майже. Випас худоби приносить більший ефект, ніж викошування, і це вважається біологічним методом боротьби. Молоді листки поїдають вівці та корови. Хімічні методи включають використання гербіцидів.

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ